Цікава зустріч в Ірпінському музеї
9 лютого 2018 року о 13:58
| | 4/5 (1)
У приміщенні Ірпінського історико-краєзнавчого музею відбулася творча зустріч з лікарем, кандидатом медичних наук, президентом Асоціації гомеопатів України, письменником Антоном Володимировичем Поповим, який представив свою нову книгу – біографічний роман «Характерник», присвячений лікарю-гомеопату Дем Яну Володимировичу Попову.
Характерниками були козаки на Запорізькій Січі, які згідно з легендами могли бачити події майбутнього, вели розвідку, заговорювали зброю, лікували поранених, також такі козаки мали дар зцілення, який передавався спадково.
У пошуках витоків цього дару Антон Володимирович опрацював купу родинних фотокарток, зошитів, різних документів, а коли опанував архів, зрозумів, що це роман, там вже було все, не треба вигадок, достатньо просто впорядкувати матеріали.
«Життя Дем’яна Володимировича – це голлівудський сценарій, там було абсолютно все: війна, кохання, зрада, містика, полон, розстріл», – розповів Антон Володимирович.
Одна з центральних фігур роману, справжній живий свідок тих подій, Тетяна Попова, мати Антона, також завітала на захід, який символічно організували у Тетянин день. Саме Тетяна Дем’янівна і зберегла той величезний архів сім’ї Попових, які, до речі, до певного часу були Поповичами, але при видачі свідоцтва про закінчення церковноприходської школи батько Дем’яна Володимир Порфирович став Поповим.
Про це і багато інших цікавих подробиць можна прочитати в самому романі.
Поетеса Леся Мудрак поділилася своїми враженнями від книги з присутніми на заході. За її словами, це не типовий роман, роман-хроніка, роман-епопея, кінематографічний роман. Роман гарно виглядав би на екрані. Не дивлячись на те, що пані Леся від початку критично підійшла до роману, написаного лікарем, все ж цікавість, як лікарі працюють з художнім словом, взяла верх і вже з перших сторінок стало ясно, що це робота потужного письменника, який вправно працює з метафорами.
Велике здивування викликала книга у працівників видавництва, в якому друкувався роман. Як повідомили Антону Володимировичу, він перший за останні 10 років їх роботи, хто замовив ілюстрації для дорослої книги. До речі, всі ілюстрації були зроблені художницею вручну, не на комп’ютері.
Багато говорили на заході про медицину, про реальних і вигаданих персонажів, про Ірпінь, який теж згадується в романі.
«Мені завжди хотілося зробити щось грандіозне!», – зізнався під час зустрічі в Ірпінському музеї Антон Володимирович.
Висока мета, помножена на життєву енергію, дала свій плід, а чи є він тією грандіозною річчю, до якої прагне Антон Попов, нехай роблять висновки читачі.
Характерниками були козаки на Запорізькій Січі, які згідно з легендами могли бачити події майбутнього, вели розвідку, заговорювали зброю, лікували поранених, також такі козаки мали дар зцілення, який передавався спадково.
У пошуках витоків цього дару Антон Володимирович опрацював купу родинних фотокарток, зошитів, різних документів, а коли опанував архів, зрозумів, що це роман, там вже було все, не треба вигадок, достатньо просто впорядкувати матеріали.
«Життя Дем’яна Володимировича – це голлівудський сценарій, там було абсолютно все: війна, кохання, зрада, містика, полон, розстріл», – розповів Антон Володимирович.
Одна з центральних фігур роману, справжній живий свідок тих подій, Тетяна Попова, мати Антона, також завітала на захід, який символічно організували у Тетянин день. Саме Тетяна Дем’янівна і зберегла той величезний архів сім’ї Попових, які, до речі, до певного часу були Поповичами, але при видачі свідоцтва про закінчення церковноприходської школи батько Дем’яна Володимир Порфирович став Поповим.
Про це і багато інших цікавих подробиць можна прочитати в самому романі.
Поетеса Леся Мудрак поділилася своїми враженнями від книги з присутніми на заході. За її словами, це не типовий роман, роман-хроніка, роман-епопея, кінематографічний роман. Роман гарно виглядав би на екрані. Не дивлячись на те, що пані Леся від початку критично підійшла до роману, написаного лікарем, все ж цікавість, як лікарі працюють з художнім словом, взяла верх і вже з перших сторінок стало ясно, що це робота потужного письменника, який вправно працює з метафорами.
Велике здивування викликала книга у працівників видавництва, в якому друкувався роман. Як повідомили Антону Володимировичу, він перший за останні 10 років їх роботи, хто замовив ілюстрації для дорослої книги. До речі, всі ілюстрації були зроблені художницею вручну, не на комп’ютері.
Багато говорили на заході про медицину, про реальних і вигаданих персонажів, про Ірпінь, який теж згадується в романі.
«Мені завжди хотілося зробити щось грандіозне!», – зізнався під час зустрічі в Ірпінському музеї Антон Володимирович.
Висока мета, помножена на життєву енергію, дала свій плід, а чи є він тією грандіозною річчю, до якої прагне Антон Попов, нехай роблять висновки читачі.
