БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОН ПОВИНЕН ЗГУРТУВАТИСЯ, ІНАКШЕ…

6 березня 2018 року о 16:22

Днями жителі Бородянського району отримали запрошення 10-го березня о 12-й годині у Палаці культури взяти участь у громадському обговоренні пропозиції про об’єднання та створення Бородянської ОТГ.

Запрошені усі жителі сіл та селищ району, а саме: смт. Бородянка (Бородянської селищної ради), смт Бабинці, села Буда- Бабинецька (Бабинецької селищної ради), смт. Немішаєве (Немішаївської селищної ради), смт. Клавдієво-Тарасове, села Пороскотень (Клавдієво-Тарасівської селищної ради), села Дружня (Дружнянської сільської ради), сіл Дмитрівка, Озірщина (Дмитрівської сільської ради), сіл Загальні, Бондарня, Гай, Нова Буда, Поташня (Загальцівської сільської ради), села Здвижівка (Здвижівської сільської ради), сіл Качали, Галинка, Торф'яне, Волиця, Стара Буда (Качалівської сільської ради), сіл Майданівка, Язвинка, Вишняки (Майданівської сільської ради), села Микуличі (Микулицької сільської ради), сіл Мирча, Коблицький ліс, Великий ліс, Коблиця, Тальське (Мирчанської сільської ради), села Нове Залісся (Новозаліської сільської ради), сіл Нова Гребля, Вабля (Новогребельської сільської ради), села Новий Корогод (Повокорогодської сільської ради), села Пилиповичі (Пилиповицької сільської ради), сіл Шибене, Красний Ріг (ІІІибенської сільської ради), сіл Небрат, Берестянка, Михайленків (Небратської сільської ради), сіл Козинці, Діброва (Козинцівської сільської ради).

Чи згодні, чи не згодні вони об’єднатися у Бородянську об’єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селищі Бородяка, - покаже час.

Ми попросили прокоментувати цю майбутню подію керівника громадської організації «Нова хвиля» Ростислава Скуратівського:

- Ухвалений 2015 року Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» дав старт черговій адміністративно-територіальній реформі. Всі попередні спроби її проведення були невдалими. Можливо, через те, що українці традиційно не довіряють всім ініціативам, що надходять від вищих органів державної влади.
Нинішня реформа відрізняється від попередніх тим, що вона має опиратись на ініціативу «знизу». Це дає підстави сподіватися, що мешканці територіальних громад не чинитимуть активного опору, тож процес її проведення не гальмуватиме.
Втім, ще далеко не всі громадяни правильно розуміють суть цієї реформи і усвідомлюють її політичні, соціально-економічні та правові наслідки.
Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» розрахований, передусім, на юридично підготовлених та соціально активних громадян, здатних до самоорганізації і творчої реалізації визначених цим нормативно-правовим актом юридичних норм.
Однак, порівняно із загальною кількістю мешканців такі громадяни перебувають у меншості, а закон прописано так, що без згоди більшості успішно завершити процес добровільного об’єднання територіальних громад неможливо.
Цей закон зобов’язує на кожному етапі об’єднавчого процесу проводити невиправдано велику кількість громадських слухань, що значно збільшує терміни його реалізації.
Проблеми є і з ухваленням рішень органами місцевого самоврядування. Ми ще до цього часу не позбулися наслідків радянської централізованої системи державного управління, і переважна більшість представників місцевих органів влади боїться виявляти ініціативу і продовжує чекати команду «згори». Цей чинник також перешкоджає швидкому завершенню адміністративно-територіальної реформи.
За таких обставин прискорити цей процес можна шляхом активізації роботи відповідних органів державної влади та управління в напрямку його інформаційного і методологічного забезпечення.
При цьому особливу увагу потрібно звернути на визначені законом умови та принципи добровільного об’єднання територіальних громад.
Однією з основних умов цього процесу є необхідність врахування історичних, культурних та етнічних чинників. Це дає можливість врахувати місцеві особливості і зменшити ризики виникнення соціально-політичних конфліктів.
Ще однією важливою умовою добровільного об’єднання територіальних громад є те, що якість і доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не повинна бути нижчою ніж до об’єднання.
Така умова унеможливлює руйнацію наявної інфраструктури і надає реальну можливість її модернізувати і розвивати.
Одним із найважливіших принципів цього закону є принцип економічної доцільності.
Потрібно пояснити людям, яким чином його реалізація впливатиме на інвестиційну привабливість нового адміністративно-територіального утворення, сприятиме створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень до місцевих бюджетів та підвищенню рівня життя мешканців територіальних громад..Простий приклад, після створення Пісківської ОТГ за рік громада «заробила» близько 25 мільйонів гривень прибутку. Можливості у Бородянської громади, переконаний, не менші, а значно більші, ніж у Пісківці. Все залежить від вмілого та фахового керівництва цим перспективним регіоном.
Отже, варто звернути увагу і на принцип повсюдності місцевого самоврядування і важливо наголосити на тому, що його реалізація дасть можливість місцевим органам влади значно розширити межі своєї компетенції і стати реальними господарями на підпорядкованих їм територіях.
Наостанок, хочу зазначити, що моя особиста позиція безальтернативна - Бородянський район повинен об’єднатися в одну громаду. Межі району не змінювалися вже понад 80 років, тож не варто придумувати «велосипед».