Події

КАНАДСЬКИЙ ФЕЙК

5 березня, 15:47

Днями від незнайомої колеги Дарини Румаревої отримав електронного листа. Ні, швидше всього, волаюче прохання: «Народ! Потрібна Ваша допомога (до мене звернулися аж із Торонто аби ми щось зробили). Є село Пісківка з одним злим дядькою, який дуже любить гроші і через таких як він у нашої з вами Країни зменшуються шанси на світле майбутнє. ЖУРНАЛІСТИ! Треба їхати і відзняти сюжет, який вийде по телебаченню». Далі - розповідь про Ігоря Луц кова, який виріс у Пісківці, а через кримінальні «розборки» вже 18 років знаходиться у Канаді і за цей час лише один раз був в Україні. Зате допомагає рідному селищу грошима, створив там «Пісківський спортивний центр». А от, виявляється, нинішній очільник громади Анатолій Рудніченко, за якого на виборах проголосувала переважна більшість земляків та жителів сіл Мигалки і Раски, є фінансовим махінатором, але прокуратура завжди призупиняє справи проти нього.
Почитавши цю недолугу маячню, я вирішив поцікавитися думкою з цього приводу самих жителів Пісківки, а також голови. На жаль, емігрант Ігор Луцков знаходиться за сімома морями, тож послухати його версії не зміг. Упевнений в одному, що перший «транш» від нього колега Дарина вже отримала, як і декілька футболістів із Бородянки, котрі вийшли на вулиці селища із гаслом «Геть Пісківського голову!».
«Я читала в Інтернеті лист Луцкова, - говорить місцева жителька Наталя Полюшко. – Ну, виходить цей меценат усе сам зробив у рідному селищі. А ще в Тетереві, Мигалках, Качалах, Майданівці… Залишилося це все закріпити офіційними документами, що кошти на ремонти витрачалися із власного гаманця, а не за кошти зібрані канадською діаспорою. А потім посадити на «трон» свого сина. Говорити і писати всі можуть. Шкода, що забувають і зневажливо ставляться до тих, хто відбудовував стадіон з «нуля» і про всіх інвесторів, підприємства, організації, підприємців, які щиросердно допомагали селищу, розбудовували його. Не той великий, що вигукує «Я!», а хто мовчки робить хороші справи. Навіщо писати неправду?»
«У нас 26 депутатів ради. Лише 4 із них займають опозиційну позицію, - розповідає голова Пісківсь- кої ОТГ Анатолій Рудніченко. – За свою роботу я нещодавно звітував перед своїми виборцями. Усі визнали роботу задовільною, крім на зібранні у Тетерівській гімназії. Під натиском присутніх «спортсменів» із Бородянки учасники зібрання визнали мою роботу не задовільною. Пояснити чому – не змогли. Просто, склалися не прості стосунки із їхнім меценатом. Думаю, основна причина та, що спортзал, де тренуються борці та боксери, збудований без відповідних погоджувальних документів із архітекторами та пожежниками. Я вказав на те, що приміщення фактично перебуває в аварійному стані, пожежонебезпечне, дах вкритий балками. А у залі щодня займаються діти… Якщо, не дай Боже, щось трапиться, хто відповідатиме за трагічні наслідки? Тренер та голова, а меценат – далеко, він ні причому.
Друга причина – меценат хотів перейменувати Тетерівську загальноосвітню школу імені Ніни Сосніної на Пісківську школу №2. Жителі селища, колишні учні, батьки школярів не погодилися. Я ж проти думки більшості людей, моїх земляків, ніколи не піду. А третя причина стала відома нещодавно – меценат на місце голови громади хоче поставити свого сина. Я не тримаюся за посаду, але зрозумійте мене правильно: розроблено 28 проектів по благоустрою Пісківки, Мигалок та Раски. Уже у найближчі роки вони будуть виконані. За ці проекти заплачено 5 мільйонів гривень. Усі вони «зав’язані» на мені, як голові громади, та депутатах. Мене обрали люди і я їх не кину в останній момент. Якщо меценат має можливість заплатити громаді 5 мільйонів гривень, я готовий подати у відставку. Я намагався знайти спільну мову із меценатом, але він не йде на контакт, як і його син. Отакі ми «демократи». Головне для них: чим гірше громаді – тим краще опозиції».
Перечитав я ще раз лист жителя Торонто Ігоря Луцкова. Більшість у ньому займають повішені ярли- ки, без конкретики, на роботу голови громади, а також фінансову допомогу «по чуть- чуть» на ремонти різних установ, утримання спортшколи і на власний піар. Мимоволі, пригадав розмову із моїм тестем на Черкащині. Він розповідав, що українець, нині житель США допоміг їхньому селу із ремонтами школи, клубу, купив трактори, комбайни, вистелив дорогу. Купив шкільний автобус, а місцеві жителі навіть не знають як цього добродія звати. Допомагає він своїм землякам від душі, а не за ради слави та власної вигоди. Ось такі дві історії. А ви, пісківчани та мигалківці, робіть висновки…

343 |  Інформаційне агентство «Пульс» |  новини, влада, жителі, Київська область, Пісківка, політика